-а, -е. 1) Стос. до релігії. || Який ґрунтується на релігії, пройнятий нею. 2) Який вірить у Бога; віруючий, богомільний.
1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди); богобоязливий, богобоязкий, богобоязний (який боїться порушувати заповіді Святого Письма); христолюбний, христолюбивий (відданий християнській релігії)
religious, devout, pious
ecclesiastical, religious
религиозный