Розмо́ва

-и, жіночий рід 1) Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь. || Обмін думками, відомостями за допомогою міміки, жестів і т. ін. || застаріле, рідко. Діалог у літературному творі. || Чиї-небудь слова, вислови; мова, розповідь. || Спосіб висловлювання, властивий кому-небудь; манера говорити, висловлюватися. || Бесіда з ким-небудь, перев. ділового змісту, з певною спрямованістю. || Тема або зміст обміну думками, бесіди. || перев. множина Чутки, поголоски. || перев. множина Негативні висловлювання, нарікання на чию-небудь адресу; осуд чиїхсь дій, вчинків, поведінки і т. ін.; пересуди. || Легка, невимушена балаканина. Без розмов — не роздумуючи, не беручи до уваги сумнівів, заперечень; не говорячи ні слова; мовчки. Вести розмову — говорити, розмовляти. Зводити (переводити і т. ін.) розмову на кого-що — починати говорити на іншу тему. 2) нар.-поет. Уживається як пестлива назва любої, коханої людини або як звертання до неї.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Розмова

(словесний обмін думками між ким-н.), розмовляння, бесіда, мова, балачка, гутірка, балакання, перемова; діа[я]лог (між двома / кількома особами); інтерв'ю (з метою оприлюднення) Пор. балаканина

Словник синонімів

Розмо́ва

ж talk, conversation; colloquy розмова на підвищених тонах — high words відверта розмова — heart to heart talk застольна розмова — table talk телефонна розмова — telephone conversation бути предметом розмови — to be the subject of conversation пусті розмови — empty talk, idle talk змінити розмову — to change the topic припиніть розмови! — stop talking! без розмов — without (much) talking; enough talking!; not another word!

Українсько-англійський словник

Розмо́ва

1) разговор; (то, что говорят) речь, молва; (обмен мнениями) беседа, собеседование; (с целью выяснения) объяснение 2) (слухи - мн. ч.: розмови, -мов) разговоры; (о пересудах) толки, молва (ед. ч.)

Українсько-російський словник