-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, розпові́сти́, -і́м, -іси́, доконаний вид, перех. і неперех. Повідомляти усно щось про кого-, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати. || Переказувати, передавати своїми словами що-небудь прочитане або почуте. || переносне значення Підтверджувати що-небудь, свідчити про щось. || Повідомляти про що-небудь, викладати щось у письмовій формі.
1) = розповісти (передавати усно щось про кого / що-н., передавати словами бачене, пережите тощо), оповідати, оповісти, розказувати, розказати, говорити, повідомляти, повідомити, повідати, повідувати, повідати, повісти, повістити, промовляти, промовити, викладати, викласти, докладати, докласти, провадити, переповідати, переповісти; повістувати (докладно, спокійно); хвалитися (так, щоб усі чули); казати (казки); подейкувати (час від часу, подекуди) 2) див. переказувати
= розповісти to tell, to relate, to narrate, to recount; (швидко, гладенько) to reel off; to trace; (детально, старанно) to retail розповідати по частинах — to relate piecemeal розповідати далі — to go on with one's story розповідати казки — to spin yarns
= розпові́сти́ рассказывать, рассказать; (более подробно, в эпическом тоне) повествовать, сказывать, толковать; (соверш.) порассказать, сказать, поведать