-у́ю, -у́єш, недоконаний вид, перехідне дієслово Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. || Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін. || Оберігати, укривати кого-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін. || наказ. сп. ряту́йте. Уживається як волання, заклик негайно прийти на допомогу, захистити в біді, від небезпеки і т. ін. Рятувати [грішну (свою)] душу — у християнській релігії – позбавляти себе або когось від гріхів; звільняти себе або когось од вічних мук у загробному житті.
I 1) (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого / чого-н.), вирятовувати, вирятувати, у[в]рятовувати, у[в]рятувати, у[в]берігати, у[в]берегти, у[в]кривати, у[в]крити, зарятовувати, зарятувати 2) (допомагати кому-н. виходити з важкого, скрутного становища), вирятовувати, вирятувати, у[в]рятовувати, у[в]рятувати, помагати, помогти, виплутувати, виплутати II ▶ див. визволяти, виручати
to save, to rescue; (від моральної загибелі) to salve, to redeem; (від неприємності, хвороби) to pull one through рятувати майно — to salvage рятувати становище — to save the situation
rescue
спасать; (помогать избежать; освобождать) избавлять; (помогать выйти из трудного положения) выручать