-а, чоловічий рід 1) Особа чоловічої статі стосовно своїх батьків. || Ласкаве звертання батьків до сина. || перев. множина, у сполученні зі сл. сокіл, орел, нар.-поет. Ласкаве називання синів. Батьків син — син порядних батьків; спадкоємець батька. Блудний син — людина, яка після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини. Божий син — за християнським віровченням – Ісус Христос, один з елементів християнської формули триєдиного Бога – Бога-Отця, Бога-Сина, Бога – Духа Святого. 2) перев. множина Нащадки, молоде покоління. 3) Ласкаве звертання літньої або дорослої людини до молодого за віком чоловіка, юнака, хлопчика. 4) переносне значення, рідко. Тварина чоловічої статі стосовно своїх батьків. 5) застаріле, перев. у звертанні. Людина чоловічої статі щодо свого духівника чи особи духовного сану. 6) з означ., застаріле Людина чоловічої статі, що виступає як представник певного суспільного стану. 7) Людина як уродженець, житель якої-небудь країни, місцевості, представник якоїсь національності. || Вихованець когось, чогось; людина, кровно, тісно зв'язана з ким-, чим-небудь. || перев. множина Нащадки, послідовники, земляки. || Людина, на якій відбилися характерні, типові риси її часу, епохи, середовища і т. ін. || Поборник, служитель, представник чогось. Син природи — про людину, яка не піддалася дії цивілізації, без культурних навичок, близька до природи.
(особа чоловічої статі стосовно своїх батьків); хлопець (зазв. про дитину, підлітка, юнака); пасинок, пасерб, пасербик (нерідний)
ч son молодший син — youngest son старший син — eldest son
son
-а сын блудний син рел. — блудный сын