-ую, -уєш, недоконаний вид, скасува́ти, -у́ю, -у́єш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним; анулювати. 2) Те саме, що ліквідувати.
матем. аннулировать
1) = скасувати (визнавати, оголошувати що-н. недійсним), відміняти, відмінювати, відмінити, анулювати, уневажнювати, уневажнити, припиняти, припинити 2) див. ліквідувати
= скасувати to annul, to nullify, to revoke, to repeal, to rescind, to abolish, to countermand, to abrogate, to reverse the orders (of), to cancel; юр. to disaffirm, to quash скасовувати вирок — to avoid a sentence, to reverse a sentence, to recall a sentence скасовувати заборону — to lift a prohibition скасовувати закон — to repeal a law скасовувати податок — to lift a tax скасовувати рішення суду — to reverse a judgment скасовувати торгову угоду — to call off a deal скасовувати указ — to rescind a decree, to revoke a decree
abolish, avoid, (в т. ч. судове рішення, закон; особл. на підставі владних повноважень) abrogate, bar, anienst, annul, circumduct, (інструкцію, наказ, розпорядження, замовлення тощо) countermand, defeat, (рішення тощо) disaffirm, disannul, discharge, discontinue, disestablish, dissolve, extinguish, (обмеження, заборону тощо) lift, overturn, quash, rebate, raise, (наказ, судове рішення, закон) recall, render null, rescind, retract, (вирок, рішення суду, закон тощо) reverse, revoke, set aside, set at naught, unmake, vacate, (угоду, контракт) void, (доручення тощо) withdraw, write-off
= скасува́ти 1) отменять, отменить, упразднять, упразднить 2) юр. кассировать (несоверш. и соверш.)