-ую, -уєш, недоконаний вид, ску́пчити, -чу, -чиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Збирати, зосереджувати в одному місці, в одних руках і т. ін. || Зосереджувати, сконцентровувати (війська) у великій кількості на невеликому просторі. || Розташовувати близько одне від одного. || рідко. Об'єднувати, згуртовувати в одне ціле що-небудь розрізнене. 2) Напружувати для чого-небудь (увагу, думки, волю і т. ін.).
= скупчити to heap, to pile; to crowd; to huddle together; to group, to concentrate
= ску́пчити собирать, собрать; (на малом пространстве) скучивать, скучить, сгрудить (соверш.); (объединять в одном месте; о силах: напрягать) сосредоточивать, сосредоточить; (сберегая, увеличивать количество чего-либо) скапливать, скоплять, скопить, накапливать, накоплять, накопить