Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером. Хто не має великої сили, влади, великого впливу, авторитету. Який не має певних знань, навиків. Слабий фахівець.
-а́, -е́. 1) Хворий, недужий. || у значенні іменника слаби́й, -бо́го, чоловічий рід; слаба́, -бо́ї, жіночий рід Хвора людина. || на що, рідко чим. Хворий на яку-небудь хворобу; у якого щось болить. || Який не відзначається міцністю (про здоров'я). || Який функціонує з відхиленнями від норми (про організм, його орган). Слабе серце. 2) Який має невелику фізичну силу; прот. сильний. || у значенні іменника слаби́й, -бо́го, чоловічий рід; слаба́, -бо́ї, жіночий рід Той, хто не має великої фізичної сили. || В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і т. ін.). || Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін. || Неміцної будови, схильний до захворювань; хворобливий. || Який погано, повільно росте (про рослину). || Який втратив колишню гостроту, притупився (про слух, зір, пам'ять). 3) Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером. 4) Який не має великої сили, влади, великого впливу, авторитету. Слаба держава. || у значенні іменника слаби́й, -бо́го, чоловічий рід; слаба́, -бо́ї, жіночий рід Той, хто не має великої сили, влади, великого впливу, авторитету. || Який втратив свою воєнну міць, здатність до опору, наступу і т. ін. (про армію, її підрозділ). 5) Незначний за силою, ступенем вияву. Слабий посміх. || Неяскравий, тьмяний. || Неголосний. || Незначний, малий. 6) Непереконливий, необґрунтований. Слабий доказ. 7) Який не сягає потрібного рівня розвитку; відсталий. || Який не має певних знань, навичок і т. ін. Слабий фахівець. || Недосконалий у художньому відношенні.
1) див. слабкий 2) (хворий) sick
хворий, поганий
I прил. слабый; (о болезненном человеке) хрупкий; жидкий; упавший II прил. больной, нездоровый; хворый; диал. недужный; плохой III (род. -ого); сущ. больной