-а́, чоловічий рід 1) Книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом на іншу мову і т. ін.). Орфографічний словник. Тлумачний словник. 2) тільки одн. Сукупність слів, які використовуються в чиїй-небудь мові. || Сукупність слів певної мови; лексика. || В обчислювальній техніці – структура даних, що забезпечує доступ до даних за текстовим ім'ям. Пасивний словник (лінгвістика) — запас слів у будь-якого носія мови, значення яких він розуміє, але не вживає.
вчт словарь
1) (книга, у якій в алфавітному / тематичному порядку подано слова певної мови із тлумаченням, перекладом на іншу мову тощо), лексикон; глосарій (до тексту) 2) див. лексика
реєстр (-у) слів [словника]
ч 1) dictionary; (глосарій) glossary фразеологічний словник — phrasebook електронний словник — electronic dictionary орфографічний словник — spelling dictionary фонетичний словник — pronouncing dictionary словник спеціальних термінів — glossary укладач словника — lexicographer 2) (запас слів) vocabulary
-а словарь