Сопі́лка

-и, жіночий рід 1) Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. 2) Синонім блокфлейти, свирілі та ін. подібних музичних інструментів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Сопілка

(народний духовий музичний інструмент із дерева / очерету, що має форму порожнистої рурки з отворами), дудка, дуда; цівка, цівниця (із рурчастого стебла якої-н. рослини); ґайда, денцівка, зубівка, теленка, флоя[є]ра, фуяра, фуярка (різновиди сопілки, поширені на Гуцульщині); пищик, пищавка (спрощений різновид цього інструмента, що видає високі протяжні звуки) Пор. флейта

Словник синонімів

Сопі́лка

ж pipe, pibroch; (з очерету) reed-pipe, quill; pan-pipe, Pandean pipe

Українсько-англійський словник

Сопі́лка

свирель; сопелка, сопель

Українсько-російський словник