-а, -е. 1) Який існує з найдавніших часів, здавна; одвічний. 2) Корінний, основний (про населення певної місцевості, представників певного середовища). || Постійний, вічний.
I (який існує з найдавніших часів), одвічний, відвічний, прадавній, правічний, віковічний, віковий, багатовіковий, вікодавній, прастарий, предвічний, довічний, предковічний, передвічний; первісний, первозданний (який існує з самого початку) — Пор. давній II ▶ див. корінний, постійний
primordial
извечный; (очень давний) незапамятный; (существующий с самого начала) исконный, изначальный; первозданный