-а́ю, -а́єш і рідко споку́шувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, спокуси́ти, -ушу́, -у́сиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Викликати сильне бажання мати що-небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.); приваблювати. || Бути принадним, спокусливим. || Викликати зацікавленість, інтерес певними своїми якостями. || безос. || Намагатися викликати до себе чуттєвий потяг, симпатію, прихильність. 2) на що і з інфін. Принаджувати або спонукати, заохочувати до чого-небудь. 3) Схиляти до недозволенних, небажаних учинків, хибних переконань; змушувати відходити від певного життєвого напрямку. Біс (чорт, нечистий і т. ін.) спокушав (спокусив) кого — хто-небудь не може утриматись від гріховних учинків. Спокушати долю — робити що-небудь пов'язане із зайвим ризиком, небезпекою. 4) Домагатися любові жінки, дівчини або намагатися викликати її, не маючи серйозних намірів; зводити.
I = спокусити 1) (намагатися викликати до себе чуттєвий потяг), зваблювати, звабити, знаджувати, знадити, баламутити, приманювати, приманити 2) (домагатися інтимних стосунків із жінкою, дівчиною без серйозних намірів, даючи нещирі обіцянки), зводити, звести, зманювати, зманити, дурити, обдурювати, обдурити, обманювати, обманути, обманити, підманювати, підманути, підманити, піддурювати, піддурити II ▶ див. вабити
= спокусити to tempt, to seduce, to entice, to allure, to lead into temptation
(жінку) debauch, decoy, seduce, tempt
= споку́шувати, спокуси́ти искушать, искусить, вводить в искушение, ввести в искушение; соблазнять, соблазнить, вводить в соблазн, ввести в соблазн, прельщать, прельстить, завлекать, завлечь, увлекать, увлечь, обольщать, обольстить; совращать, совратить