Швидкий, вправний у роботі, меткий, моторний. Який уміло веде справи. Який, вдаючись до хитрощів, використовує обставини для власної вигоди. Здатний добре й швидко міркувати, кмітливий, тямущий.
-а, -е. 1) Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. || Який жваво рухається (перев. про тварин); рухливий. || Для якого характерні швидкі, вправні рухи (про руки, ноги і т. ін.). || У якому виявляється швидкість, вправність людини, рухливість тварини і т. ін. 2) Який майстерно й уміло робить, виконує що-небудь, виявляє хист у чомусь. || на що. Який має потяг до чого-небудь. || Який уміло веде справи. || Який, вдаючись до хитрощів, використовує які-небудь обставини для власної вигоди. 3) Здатний добре й швидко міркувати; кмітливий, тямущий. || Який виражає кмітливість, тямущість.
1) (який швидко й добре що-н. робить), вправний, зграбний, меткий, моторний, проворний, шпаркий, прудкий 2) (який уміє легко виходити зі скрутного становища, уміло веде справи, уміє за будь-яких обставин швидко домагатися свого), меткий, розбитний; в'юнкий, верткий, виверткий, порский (який легко змінює орієнтацію у стосунках заради власної вигоди); пронозливий, пронозуватий (який всюди може проникнути) 3) див. рухливий
1) (швидкий) quick, sharp, agile, prompt; swift, nimble, deft, neat, shrewd 2) (умілий) dext(e)rous, adroit; (кмітливий) smart, ingenious
ловкий; юркий, проворный, бойкий, прыткий, шустрый; (смелый) бедовый; находчивый, сообразительный, изворотливый, расторопный, разбитной; оборотливый, оборотистый, дошлый, ходовой; сноровистый