Спричини́ти

див. спричиняти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Спричини́ти

вчт; техн. вызывать, доводить (що), производить

Новий українсько-російський політехнічний словник

Спричинити

див. спричиняти

Словник синонімів

Спричини́ти

= спричинитися; док. див. спричиняти, спричинятися

Українсько-англійський словник

Спричини́ти

I см. спричиняти II послужить причиной; привести; причинить; породить, вызвать; повлечь за собой

Українсько-російський словник