-ую, -уєш, недоконаний вид, спрямува́ти, -у́ю, -у́єш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. || Направляти певним чином плин чого-небудь, чийсь біг, чиюсь ходу і т. ін. || Націлювати що-небудь (оптичний прилад, зброю і т. ін.) на когось, щось. || у сполученні зі сл. зір, погляд і т. ін. Дивитися куди-небудь. Спрямовувати [свої] кроки — іти, вирушати куди-небудь. 2) переносне значення Надавати потрібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові і т. ін. || Орієнтувати кого-небудь певним чином. || Зосереджувати на чому-небудь (зусилля, енергію, здібності і т. ін.). || переносне значення Зосереджуючи, направляти проти кого-, чого-небудь, на когось, щось. 3) Виділяти, призначати що-небудь для чогось. 4) Учити, наставляти, даючи поради, вказівки кому-небудь. Спрямовувати на вірний шлях.
астр.; техн.; физ. направлять (давать направление), обращать (направлять движение в определённую сторону), устремлять
1) = спрямувати (кого-що — надавати кому / чому-н. певного спрямування, потрібного напрямку в русі), скеровувати, скерувати, направляти, направити; повертати, повернути (спрямовувати в інший бік); орієнтувати (зазв. користуючись мапою, приладами тощо) 2) = спрямувати (що — надавати певного напряму чиїйсь діяльності, розмові тощо), скеровувати, скерувати, направляти, направити, орієнтувати (у чому); повертати, повернути (до чого, на що — надавати іншого спрямування); хилити, гнути, вернути (на що, до чого — зводити розмову до чого-н.); підводити, підвести (до чого — спрямовувати, наближати розмову до бажаної мети) 3) = спрямувати (давати кому-н. указівки, поради щодо дотримання чогось у поведінці, навчанні, роботі, світогляді тощо), скеровувати, скерувати, направляти, направити, націлювати, націляти, націлити, орієнтувати — Пор. наставляти, схиляти 4) див. наводити
= спрямувати to direct, to turn; (до когось) to refer, to relegate; (зброю) to aim спрямовувати свою увагу на щось — to direct (to turn) one's attention (to)
= спрямува́ти направлять, направить; (о взгляде, глазах) устремлять, устремить; обрушивать, обрушить; простирать, простереть; (поворачивать в каком-либо направлении) обращать, обратить, оборачивать, оборотить; (давать определённое направление мыслям, разговорам, поступкам) клонить