-ую, -уєш, недоконаний вид, стри́мати, -аю, -аєш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Уповільнювати рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось зупинятися. || переносне значення Гальмувати просування, розвиток чого-небудь; затримувати. || переносне значення Переривати природний поступ, розвиток чого-небудь; зупиняти. || Утримувати кого-небудь від вияву якихось почуттів, від здійснення певних намірів, учинків. || Заважати, перешкоджати здійсненню, вияву чого-небудь. Стримувати себе — те саме, що стримуватися 1. 2) Протистояти напорові, натискові кого-, чого-небудь. || Не давати можливості кому-небудь просуватися вперед, наступати. 3) Не давати чому-небудь виявлятися повною мірою. || Припиняти вияв чого-небудь, затамовувати, заглушати якесь почуття. 4) Примушувати кого-небудь залишитися десь; не відпускати, затримувати.
1) = стримати (про почуття, переживання, біль тощо — не давати виявлятися повною мірою), гамувати, у[в]гамовувати, у[в]гамувати, погамовувати, погамувати, пригамовувати, пригамувати, тамувати, затамовувати, затамувати, у[в]тамовувати, у[в]тамувати, глушити, заглушати, заглушувати, заглушити, приглушувати, приглушати, приглушити, гасити, згашати, згасити, пригашати, пригашувати, пригасити, у[в]гашати, у[в]гасити, бороти, переборювати, перебороти, боротися (з чим), приборкувати, приборкати, давити, придавлювати, придавити, душити, придушувати, придушити, у[в]пиняти, у[в]пинити, тлумити 2) = стримати (не радити, не дозволяти робити, здійснювати щось, відмовляти від якогось учинку, дій тощо), спиняти, спинити, у[в]тримувати, у[в]тримати, у[в]говкувати, у[в]говкати — Пор. затримувати 3) див. затримувати
= стримати (сльози, плач) to check, to restrain, to keep back; (гнів) to hold (in); (наступ ворожих частин) to hold in check; (ворога) to contain; (пристрасті, бажання) to bridle, to attemper, to curb, to chasten; (сміх, зітхання) to repress, to keep down стримувати інфляцію — to contain inflation, to scotch inflation стримувати обіцянку — to keep one's word стримувати обурення — to suppress one's indignation стримувати себе — to restrain, check himself, to manage to keep himself in check, to manage to control himself
control, chasten, check, constrain, contain, moderate, restrain
= стри́мати 1) сдерживать, сдержать; удерживать, удержать; умерять, умерить; (усмирять) унимать, унять; (превозмогать) подавлять, подавить 2) удерживать, удержать, сдерживать, сдержать