-а́є, недоконаний вид, сту́хнути, -не; мин. ч. стух, сту́хла, сту́хло; доконаний вид 1) Переставати горіти, світитися; гаснути. || безос. 2) Ставати меншим за ступенем, силою свого вияву; спадати. 3) Ставати меншим за обсягом, величиною (про опухлу частину тіла); відтухати. || жарт. Те саме, що худнути.
I = стухнути (про опухлі частини тіла — зменшуватися обсягом, величиною), відтухати, відтухнути, опадати, опасти II ▶ див. гаснути, худнути
= стухнути to diminish, to lessen, to decrease
= сту́хнути 1) потухать, тухнуть, потухнуть; диал. стухать, стухнуть 2) (идти на убыль, уменьшаться в объёме) спадать, спасть; (об опухоли) опадать, опасть 3) (портиться) протухать, протухнуть; стухнуть (соверш.)