-ую, -уєш і супрово́дити, -джу, -диш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Іти, їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця. || Іти, їхати, охороняючи, конвоюючи і т. ін. кого-, що-небудь або показуючи шлях комусь, чомусь. || Постійно бути разом із ким-, чим-небудь, тісно пов'язуватися з чимсь. 2) чим. Прощаючись, висловлювати що-небудь тому, хто відходить, від'їздить і т. ін. || Лунати, звучати вслід тому, хто або що відходить, від'їздить і т. ін. || Стежити за тим, хто або що віддаляється (про погляд, очі). 3) чим. Поєднувати яку-небудь дію з іншою, побічною. 4) чим. Додавати що-небудь до чогось, доповнювати що-небудь чимсь. 5) Вести супровід (у 3 значенні).
техн. сопровождать
1) (кого-що — іти, їхати разом з ким / чим-н. як супутник / охорона тощо), супроводити, провадити, проводити, провести, проводжати, доводити, довести (доправляти до певного місця); водити, ходити (з ким — по різних місцях, показуючи щось); прогулювати, прогуляти (водити на гуляння); ескортувати (супроводжувати ескортом і взагалі супроводжувати); конвоювати (охороняючи когось / щось) — Пор. вести 2) (грати на одному / кількох музичних інструментах, супроводжуючи спів / сольне виконання інструменталіста), акомпанувати, пригравати
accompaniedy, conduct, convoy, escort, follow
(кого, що) сопровождать (кого, что); сопутствовать (кому, чему)