-а, -е. Який становить саму суть, зміст чого-небудь; важливий, значний. || у значенні іменника суттє́ве, -вого, середній рід Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. || Який має велике, особливе значення.
матем.; наук. существенный
(який становить основну ознаку, суть чого-н.), істотний, визначальний, посутній, конститутивний
substantial, essential, material; considerable; important суттєвий збиток — substantial damage суттєвий факт — material fact, substantial fact
critical, essential, material, significant, substantial
существенный