-а, -е. 1) Який являє собою щось одне ціле або зроблений з чого-небудь одного, цілого. 2) Який тягнеться не перериваючись, не перемежовуючись чимсь іншим; який повністю займає весь простір, все місце. || Який звучить не перериваючись, якого чути весь час. || Який охоплює всі можливі об'єкти, поширюється на все, на всіх (про дію, захід і т. ін.). 3) переносне значення Який становить щось єдине, не містить чого-небудь іншого; який виявляється послідовно в усьому. || рідко. Позбавлений роздвоєності, цільний (про натуру, характер людини).
матем.; техн.; физ. непрерывный (сплошной), повальный, слитный, сплошной, цельный
1) (який являє собою одне ціле / зроблений з одного цілого); цілісний, цільний, одноцілий (який складається / зроблений з однієї речовини, з одного шматка чого-н.); монолітний (про кам'яні й под. маси); глухий (про стіну, паркан тощо — без отворів) 2) (який тягнеться у просторі / часі, не перериваючись), безперервний, неперервний 3) див. загальний
1) (безперервний) continuous, solid 2) (всеосяжний) all-embracing 3) (монолітний) solid, compact, massive суцільний ліс — dense wood 4) (зроблений з одного шматка) entire; whole, unbroken, of a (one) piece
wholesale
сплошной; (не составной; лишённый раздвоенности) цельный