-я́ється, недоконаний вид, тра́питися, -иться, доконаний вид 1) Відбуватися, діятися, ставатися. || Бувати, бути (не раз, іноді). || безос. || тільки мин. ч., безос., у значенні вставного слова бувало. || Випадати, видаватися. 2) Випадково виявлятися, бути; зустрічатися, попадатися. || безос. 3) тільки доконаний вид Несподівано з'явитися, прийти. 4) безос., перев. з інфін. Мати нагоду, можливість; доводитися, приходитися (у 6 значенні).
I = трапитися (випадково виявлятися на чиємусь шляху, у якомусь місці), зустрічатися, зустрітися, зустрінутися (зазв. про людей), подибуватися, подибатися, підвертатися, підвернутися; випадати, випасти, видаватися, видатися (бувати); проглядати, проглянути, перепадати, перепасти II ▶ див. відбуватися, доводитися, нагодитися, статися
= трапитися to happen, to chance, to occur, to take place, to come about; (виникати) to eventuate що трапилося? — what's up?; what has happened?
eventuate, happen, occur
I (происходить, совершаться) случаться, случиться, бывать (несоверш.); (о событиях) иметь место (несоверш.); (о горе, несчастье) постигать, постигнуть, постичь, приключаться, приключиться II безл. случаться, случиться; приходиться, прийтись; (доставаться) выпадать, выпасть III (оказываться) случаться, случиться, встречаться, встретиться; (обнаруживаться, возникать) представляться, представиться; (становиться поводом, причиной) являться, явиться; (с оттенком случайности) попадаться, попасться, перен. подвёртываться, подвернуться; (отыскиваться, быть) находиться, найтись