-а, -е. 1) Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). || Який дає мало світла, погано освітлює. || Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. || Слабо, погано освітлений, до якого погано проникає світло; темний. 2) Без блиску, матовий. || Мутний, непрозорий. || Який втратив яскравість; бляклий. || Не сильний, не різкий. || Темнуватий або темний. || Позбавлений чіткості, невиразний, розпливчастий; погано видний. 3) переносне значення Затьмарений, затуманений, невиразний (про очі, погляд і т. ін.).
физ. тусклый
I 1) (про світло, вогонь тощо — неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий, померхлий (який утратив яскравість); підсліпуватий, посліпуватий (який є джерелом неяскравого світла) — Пор. неяскравий 2) (про очі, погляд тощо — невиразний), туманний, притуманений, мутний, тьмавий; потьмарений, потухлий, пожухлий (який став невиразним) — Пор. тьмяніти II ▶ див. матовий, невиразний, темнуватий
dusky, dim, dingy, dull; (про очі) lacklustre, lustreless; (про метал, поліровку) faint, tarnished; (про дуже бліде проміння) wan
= тьма́вий тусклый