техн. вбивать, вбить, вколачивать
I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити, у[в]гроблювати, у[в]стрелити, у[в]класти, покласти, положити, скосити, скошувати, посікти, пристукнути, прикінчити, прикінчувати, кінчити, кінчати, покінчити, порішити, у[в]колошкати, проштрикнути, проштрикувати, шльопнути, шльопати; добити, добивати, дорізати, дорізати, докінчити, докінчувати (пораненого); підстрелити, підстрелювати, підколоти, підколювати, підрізати, підрізувати, підрізати (завдати смертельної рани) — Пор. умертвити II = вбити ▶ див. витрачати, забивати, класти, прокладати, усувати
= убивати
см. убивати I