Ударя́ти

(вдаря́ти), -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, уда́рити (вда́рити), -рю, -риш, доконаний вид 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполученні зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти удари, поштовхи внаслідок зіткнення з чим-небудь (перев. про вітер, хвилі і т. ін.). 2) перех. і неперех. Навмисне завдавати кому-небудь ударів, намагаючись заподіяти біль чи вбити. || у сполученні зі сл. об землю. Кинути з силою на землю кого-, що-небудь. || переносне значення Завдавати образи, болю, неприємності кому-небудь. || кого, по комучому, переносне значення Спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці кого-, що-небудь. 3) перех. і неперех., переносне значення Дуже впливати на кого-небудь; сильно вражати. || у сполученні зі сл. в серце, по серцю, по нервах і т. ін. З особливою силою діяти на свідомість, почуття, викликаючи зворушення, жаль, роздратування тощо. || перев. у сполученні зі сл. в голову. Несподівано з'явитися (про яку-небудь думку). || безос. 4) перев. доконаний вид, неперех., розмовне слово Вистрелити або почати стріляти (з вогнепальної зброї). || безос. || Вистрелити або почати стріляти (про вогнепальну зброю). 5) перех. і неперех. Влучати, вражаючи (про кулю, снаряд, блискавку і т. ін.). || безос. 6) перев. доконаний вид, перех. і неперех., по комучому, на когощо, а також без додатка. Раптово атакувати ворога. || по комучому, переносне значення Почати енергійно боротися з чимось негативним. || переносне значення Спрямувати якісь заходи або гостру критику проти кого-, чого-небудь. 7) перев. доконаний вид, перех. і неперех., розмовне слово Швидко, енергійно розпочати якусь дію або зробити, виконати і т. ін. що-небудь. || перев. доконаний вид, також у сполученні зі сл. гопак, тропак, метелиця і т. ін., розмовне слово Почати швидко, з запалом танцювати. || фам. Швидко піти, побігти. 8) перех. і у що. Ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук. || у сполученні зі сл. в бубон, в струни, по струнах і т. ін. Почати грати (на деяких музичних інструментах – ударних і струнних). || Голосно заспівати. || без додатка. Почати видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів). || в що, на що, до чого, що. Сповіщати про щось, давати якийсь сигнал за допомогою звуків. Ударити на сполох. Ударити в набат. 9) неперех. Звучати різко, сильно; лунати, розноситися. || Дзвоном позначати час (про ритмічні удари годинника). || безос. || із сл. грім. Раптово і з великою силою гриміти. || безос. 10) неперех., рідко перехідне дієслово Маючи значну інтенсивність, дуже освітлювати, сильно звучати, чутися, звичайно з силою діяти на органи чуттів людини (про світло, звуки, запах і т. ін.). || безос., чим. || у що, по чому. Проникати кудись, досягати чогось, яскраво освітлювати щось (про світло). Ударити в ніс. 11) перев. доконаний вид, неперех. Початися, настати раптово або з великою силою (про явища природи). || безос., чим. || Раптово увійти в чиєсь життя (про горе, біду і т. ін.). || Вибухати, спалахувати (про війну, повстання тощо). 12) неперех. З силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); бити сильним струменем. || Рвучко, з силою підійматися вгору (про вогонь, полум'я). 13) у сполученні зі сл. у піт, в жар і т. ін., безос., перехідне дієслово, розмовне слово Раптово викликати певний стан. Ударило (вдарило) в сон кого — комусь захотілося спати. 14) тільки недоконаний вид, на що, неперех., переносне значення, розмовне слово Звертати увагу на що-небудь, зважати на щось. || Розраховувати на що-небудь, мати на увазі щось. 15) у що, об що, неперех. Те саме, що ударятися. 16) неперех., застаріле, рідко. Робити наголос на якомусь складі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ударя́ти

техн. ударять

Новий українсько-російський політехнічний словник

Ударяти

strike

Українсько-англійський юридичний словник

Ударя́ти

= уда́рити 1) ударять, ударить; (чем-либо гибким) стегать, стегнуть, хлестать, хлестнуть; (оружием и перен.) разить, поразить; (только соверш. - перен.) ошеломить; (о бое часов) бить, пробить; (соверш. - о сигнале) пробить; (соверш. - о запахе, свежести) пахнуть; (о водке, сильном запахе) шибать, шибануть ударяти на який склад — делать ударение на каком слоге 2) (только соверш. - побежать) пуститься; махнуть, махануть; (броситься куда-либо) шарахнуться, шарахнуть ударяти навтікача — пуститься (кинуться) наутёк 3) (только несоверш.) обращать внимание; привлекать внимание, (сильнее) поражать ударяти в закаблуки (ногами, підківками) — пуститься в пляс ударяти [в] очі — броситься в глаза; поразить ударило в сон кого — напала дремота на кого, захотелось спать кому ударив грець — хватил удар; хватил (стукнул, ударил) кондрашка ударив грім — ударил (грянул) гром

Українсько-російський словник