= вдивлятися, удивитися, вдивитися (у / на кого-що — дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого / що-н.), у[в]глядатися, у[в]гледітися, у[в]глядітися, придивлятися, придивитися (до кого-чого, на кого-що й без додатка), приглядатися, пригледітися, приглядітися, приглянутися (до кого-чого, кому-чому й без додатка), додивлятися, додивитися (до кого-чого), роздивлятися, роздивитися (кого-що, на кого-що й без додатка), витріщатися, витріщитися (на кого-що), доглядатися, доглядітися (до кого-чого), у[в]пиватися, у[в]питися (у кого-що), у[в]пинатися, у[в]п'ястися, у[в]пнутися, у[в]туплюватися, у[в]тупитися, у[в]стромлятися, у[в]стромлюватися, у[в]стромитися, проникати, проникнути, пронизувати, пронизати, проймати, пройняти, просвічувати, прошивати, прошити, їсти, жерти, у[в]пиратися, у[в]пертися (у кого-що — у сполуч. зі сл. "очима", "поглядом"); у[в]стромляти (у кого-що), у[в]стромлювати, у[в]стромити, у[в]туплювати, у[в]тупити, у[в]пирати, у[в]перти (у сполуч. зі сл. "очі", "погляд")
1) глядеть (только несоверш.), смотреть (только несоверш.); (только во что и особенно внимательно, напряжённо) вглядываться, вглядеться, всматриваться, всмотреться 2) (только соверш. - во что, на что - устремить неподвижный взгляд) диал. уставиться