див. улаштовувати.
техн. устраивать
I = влаштувати, улаштовувати, влаштовувати 1) (забезпечити тимчасовим житлом на ніч чи на якийсь час), поселити, поселяти 2) (помістити когось де-н. на якомусь місці перев. зручно, вигідно), у[в]мостити, у[в]мощувати, примостити, примощувати 3) (допомогти стати на роботу, вступити до навчального закладу тощо), пристроїти, пристроювати, прилаштувати, прилаштовувати, просунути, просувати, приділити, приділяти; підсунути, підсувати, підсовувати (з певною прихованою метою) II = влаштувати ▶ див. налагоджувати, обладнати, організовувати, уселяти
= улаштуватися; док. див. улаштовувати, улаштовуватися
см. улаштовувати