(вмовля́тися), -я́юся, -я́єшся, недоконаний вид, умо́витися (вмо́витися), -влюся, -вишся; мн. умо́вляться; доконаний вид Ведучи попередні розмови, переговори з ким-небудь, досягати певної умови; домовлятися. || Спільно вирішувати що-небудь. || Укладати ділову, торговельну і т. ін. угоду.
матем. уславливаться
= умовитися to agree, to come to an agreement, to arrange, to concert, to make arrangements, to settle умовлятися наперед (заздалегідь, завчасно) — to agree beforehand, to preconcert
bargain
= умо́витися уславливаться, условиться; (относительно каких-либо действий) уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться, (о найме) договариваться, договориться, (только о найме) рядиться, подрядить (нанять кого), подрядиться (наняться)