див. усталюватися.
= усталюватися (закріпитися в певній формі), узвичаїтися, узвичаюватися, у[в]становитися, у[в]становлюватися, у[в]становлятися, у[в]коренитися, у[в]корінюватися, у[в]корінятися, прижитися, приживатися, повестися безос.; закореніти (про щось неґативне — міцно закріпитися) — Пор. вестися
см. усталюватися упрочиться; (об обычае, норме) установиться; (окончательно формироваться) сложиться