див. устигати.
I = встигнути, устигати, встигати (вчасно зробити що-н.), у[в]стигти, поспіти, поспівати, похопитися — Пор. настигнути II = встигнути ▶ див. прибути, укладатися
док. див. встигати
см. устигати успеть; (делать в срок, прибывать к сроку) поспеть