I (вступа́ти), -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, уступи́ти (вступи́ти), уплю, упиш; мн. уступлять; доконаний вид 1) неперех. Те саме, що поступатися. 2) перехідне дієслово Звільняти для іншого (місце, дорогу, прохід і т. ін.). || неперех., розмовне слово Задкуючи або ступаючи вбік, віддалятися, відходити від кого-, чого-небудь. 3) неперех., розмовне слово Проходити (про стан людини). 4) перех. і без додатка, розмовне слово Продаючи, знижувати ціну на яку-небудь суму. II див. вступати.
вступать
= вступати, уступити, вступити 1) (про військо, військові частини — ідучи, їдучи), у[в]ходити, у[в]війти 2) (зі сл. "у розмову", "бесіду" й под.), у[в]ключатися, у[в]ключитися, приєднуватися, приєднатися, у[в]стрявати, у[в]стрянути, у[в]стряти 3) (у члени якоїсь організації, навчальний заклад тощо), іти, приєднуватися, приєднатися, у[в]лаштовуватися, у[в]лаштуватися, бути зарахованим (прийнятим); записуватися, записатися
= уступити 1) (поступатися) to yield, to give in; (піддаватися) to submit; (віддавати) to give up, to resign; (територію) to cede уступати дорогу — to let smb. pass; to make way for smb. уступати місце — to give place, to give way to не уступати — to hold one's own уступити першість — to give the pas, to yield the pas уступити право — to concede a right 2) (у ціні) to bate, to abate, to take off
resign, (право) stand down, transfer
I = уступи́ти вступать, вступить II = уступи́ти 1) уступать, уступить 2) (отдаляться) отступать, отступить; отходить, отойти; (только соверш. - о крови) отхлынуть 3) (о состоянии) проходить, пройти (от чего)