I -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, усу́нути, -ну, -неш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Доводити що-небудь до зникнення, припиняти існування; ліквідувати. || Виключати, викидати звідкись. 2) Так чи інакше позбавлятися когось (відстороняти від якоїсь діяльності, справи, звільняти з роботи і т. ін.); позбуватися. II див. всувати.
всовывать, исключать (устранять), удалять (устранять - ещё), вчт уничтожать, устранять
I = усунути 1) (що — доводити до зникнення, припиняти існування), ліквідувати, зліквідувати, викреслювати, викреслити 2) (кого — так / інакше позбавлятися когось), позбуватися, позбутися, відстороняти, відсторонювати, відсторонити, у[в]бивати, у[в]бити; прибирати, прибрати (відсилати під якимсь приводом); звільняти, звільнити, знімати, зняти, виганяти, вигнати (позбавляти певної посади, певного становища) II див. викреслювати, звільняти, позбутися, узувати, укладати
= усунути 1) (ліквідовувати) to remove, to eliminate; to put (to push, to set) aside; to obviate; to depose усувати детонацію — to suppress knock усувати дефект — to remedy a defect усувати дисбаланс — to correct unbalance усувати коротке замикання — to clear short-circuit усувати недоліки — to eliminate defects усувати несправності — to default усувати перешкоди — to remove (to obviate) obstacles 2) (з посади) to dismiss, to discharge
abolish, amove, choke off, displace, demote, (з посади) deprive, destitute, (правителя тощо) disseat, eliminate, keep out, (в т. ч. від влади) oust, overcome, (від влади) overthrow, overturn, preclude, (в т. ч. з посади) remove, unmake
I всовывать II = усу́нути 1) (что) устранять, устранить 2) (кого) устранять, устранить; (от чего) отстранять, отстранить; (увольнять с должности) снимать, снять (с чего), смещать, сместить (с чего), удалять, удалить (из чего), убирать, убрать (из чего)