-юю, -юєш, недоконаний вид, утвори́ти, -орю́, -о́риш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Робити що-небудь у процесі праці, творчості. || Робити що-небудь у процесі якоїсь дії, руху і т. ін. 2) Викликати появу, виникнення чого-небудь. || Об'єднуючись, складати єдине ціле. || тільки недоконаний вид Являти собою або якимсь своїм елементом, дією що-небудь. 3) Засновувати, організовувати що-небудь. 4) тільки доконаний вид Зробити щось несподіване, незвичайне.
матем.; физ. образовывать, создавать, составлять (образовывать)
I = утворити (викликати, спричиняти появу, виникнення чогось), творити, формувати, продукувати, ґенерувати, породжувати, породити II ▶ див. організовувати, створювати
= утворити 1) (творити, створювати) to create, to construct, to form; (нове слово) to coin, to mint; (організовувати) to organize, to set up утворювати задирки тех. — to score, to scratch, to scuff утворювати компанію — to float a company утворювати кристали to crystallize утворювати накип — to scale утворювати піну — to froth утворювати подряпини — to scratch, to scuff утворювати спілку — to league утворювати угруповання (злочинне) — to combine утворювати федерацію — to federalize утворювати філіал — to filiate утворювати чергу — to queue, queue on, to line up 2) тк. док. (зробити щось незвичайне) to make, to do
constitute, create, establish, form, institute
= утвори́ти 1) образовывать, образовать; (организовывать) создавать, создать 2) (о творческом процессе) создавать, создать 3) лингв. производить, произвести 4) (только соверш.) сделать, совершить; сотворить