Утіка́ч

(втіка́ч), -а́, чоловічий рід Той, хто втікає, втік звідкись.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Утіка́ч

ч; ж - утікачка fugitive, runaway; (з в'язниці) prison breaker; військ. deserter

Українсько-англійський словник

Утікач

runaway

Українсько-англійський юридичний словник

Утіка́ч

беглец; (совершивший побег) беглый

Українсько-російський словник