-ую, -уєш, недоконаний вид, ушко́дити, -джу, -диш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Завдавати шкоди, ранити, уражати і т. ін. || Викликати захворювання, надгризати, над'їдати і т. ін. 2) Робити непридатним для користування, вживання; псувати, ламати і т. ін.
портить
1) = ушкодити (завдавати шкоди тілу / його частинам, робити травму), пошкоджувати, пошкодити; розбивати, розбити, збивати, збити, відбивати, відбити (перев. ударяючись об щось тверде / ударяючи чимсь твердим); віддавлювати, віддавити (придавивши, порушувати цілісність тканини тіла); роз'ятрювати, роз'ятрити (рану) 2) див. зіпсувати
= ушкодити to injure, to damage, to do harm (to), to hurt
= ушко́дити повреждать, повредить; (в отдельных случаях) поранить, потревожить, (рану) растравить, разбередить; (о вещах) портить, испортить, попортить