-у́юся, -у́єшся, недоконаний вид 1) Задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе; їсти. || Їсти в кого-небудь, одержувати їжу у когось, десь. 2) Годуватися (про тварин). || Діставати, здобувати собі їжу.
1) (задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе), їсти, годуватися, живитися — Пор. їсти, споживати 2) (одержувати їжу, їсти в когось, десь), годуватися, столуватися
(чимсь) to feed (on), to live (on); (в пансіоні) to board харчуватися не вдома — to eat out
= харчи́тися 1) питаться, кормиться, харчиться; (с указанием где, у кого) столоваться 2) (о животных) кормиться, питаться, есть (что)