-ю́ю, -ю́єш, недоконаний вид 1) перехідне дієслово Надавати коливального руху воді, спричиняти хвилювання, хвилі. || Хвилеподібно погойдувати, хитати рослини. 2) неперех. Те саме, що хвилюватися. тільки 3 ос. || Рясно текти (про сльози). 3) перехідне дієслово Робити неспокійним кого-небудь; турбувати, бентежити. || Викликати інтерес у кого-небудь, цікавити, не лишати байдужим когось. || Викликати велике піднесення. Хвилювати кров.
I (виводити когось із душевної рівноваги, викликати тривогу, робити неспокійним), непокоїти, тривожити, турбувати, розтривожувати, розтривожити, бентежити, збентежувати, збентежити, розбентежувати, розбентежити, роз'ятрювати, роз'ятрити, бунтувати, розбурхувати, розбурхати, порушувати, зачіпати, зачепити, баламутити, каламутити, муляти, мулити, непутити, колотити, сколочувати, зворохоблювати, зворохобити; потрясати, потрясти, мутити, палити, пекти, лихоманити, труїти (надто сильно) — Пор. розчулювати II ▶ див. збуджувати, зворушувати
1) to agitate, to trouble; to fluster, to flurry; (непокоїти) to disturb, to worry, to vex; (збуджувати) to excite, to stir; (турбувати, тривожити) to perturb, to alarm; (засмучувати) to upset 2) (про поверхню води) to ruffle
bother
1) волновать 2) (находиться в колебательном движении) волноваться; (о тумане, дыме) ходить волнами; (о слезах) дрожать 3) (выводить из состояния покоя) волновать; (вызывать большой подъём) возбуждать; (вызывать опасение) тревожить, беспокоить