Хло́пець

-пця, чоловічий рід 1) Дитина або підліток чоловічої статі. || Те саме, що син. || Молодий чоловік, юнак, парубок. 2) перев. множина Уживається як назва чоловіків (здебільшого при звертанні). 3) застаріле Підліток-слуга. || застаріле Поводир у сліпого.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Хлопець

I 1) (дитина / підліток чоловічої статі), хлопчик, хлопча, хлопчак, хлопчина, хлопчисько, хлоп'я, хлоп'як, хлоп'яга, хлопійко; парубійко, парубчак, паруб'я (підліток, що стає парубком) Пор. підліток 2) (молодий чоловік), юнак, парубок, молодик, молодець, леґінь, козак, хлопчина, хлоп'яга, хлопійко, парубчина, паруб'я, парубчисько; жених (про молодого чоловіка, що вже може одружуватися) II див. син, слуга

Словник синонімів

Хло́пець

ч boy, male child, youngster; fellow, lad веселий хлопець — jolly old blade, merry fellow

Українсько-англійський словник

Хло́пець

-пця 1) мальчик, мальчуган, мальчишка; (о подростке) парнишка, паренёк, малец; (о старшем) юноша, парень, молодец (о сильном, бравом); хлопец; часто переводится названием занятия или профессии пастух, пастушок, погонщик; в сочетаниях с приложением переводится также прилагательными молодой, малый, малолетний 2) (слуга, служащий в предприятии) мальчик; (постарше) малый, малец; (в старинном дворянском быту) казачок; (в дореволюционном сельском хозяйстве) работник

Українсько-російський словник