Який відзначається високими моральними якостями, не здатний украсти, правдивий, відвертий. Який старанно виконує свої обов'язки, сумлінний, порядний. Доброчесний, цнотливий, порядний.
-а, -е. 1) Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що-небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. людині, яка має високі моральні якості. || Який старанно, ретельно виконує свої обов'язки; сумлінний. || у значенні іменника че́сний, -ного, чоловічий рід; че́сна, -ної, жіночий рід Той (та), що має високі моральні якості, правдивий, відвертий. Чесне слово. 2) Сумісний з поняттями честі, чесності, з правилами честі. || Який випливає з сумлінного ставлення до своїх обов'язків. || Зароблений без обману, своєю сумлінною працею. 3) Який не заслуговує ніякої догани; порядний, нічим не заплямований. || Яка зберігає свою жіночу честь, дівочу невинність, цнотливість. 4) Шановний, поважний, сповнений честі (у 2 значенні). || Який заслуговує на високу повагу, пошану. Чесна компанія (іронічне) — група людей, об'єднаних спільними інтересами, справами і т. ін. 5) застаріле Шановний за святістю і релігійністю. || При звертанні до духовної особи. Чесний хрест (Хрест) (релігія) — церковне свято (14 вересня).
I 1) (який вирізняється високими чеснотами; який виражає ці якості тощо); доброчесний, цнотливий (який дотримується правил моралі; який виражає чесність); правдивий, чистий (який виражає правдивість, чесність); порядний (не здатний на лихі, аморальні вчинки); незаплямований, незаплямлений, добрий (який нічим не зганьбив себе) — Пор. шляхетний 2) (сумісний із правилами чести), праведний — Пор. шляхетний II ▶ див. невинний, шановний
honest, upright, straightforward, honourable, square, straight; (справедливий) fair, faithful; above board
fair, conscientious, bona fide, clean-fingered, honest, honorable, righteous
честный