-а, чоловічий рід 1) Особа чоловічої статі; прот. жінка. 2) Одружена особа стосовно до своєї дружини. 3) Те саме, що людина. || Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей. Божий чоловік (застаріле) — прочанин, паломник, юродивий. 4) застаріле Селянин.
1) (особа чоловічої статі), чолов'яга, дядько, дядя, дядьо 2) (одружена особа стосовно своєї дружини), дружина, подружжя, благовірний; господар, хазяїн (шанобливо)
ч 1) man; (особа) person 2) (у подружжі) husband
husband, male, man, spouse
-а 1) человек 2) (с более узким значением) мужчина; мужик 3) (по отношению к жене) муж; (более изысканно и о конкретном лице) супруг; (с определением её, свой) мужик