-а́, -е́. 1) Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий. || Здатний до стрімких, інтенсивних рухів, дій (про людину, тварину). || Схильний поспішати з чимсь. || Спритний (про руки). || до чого, переносне значення, розмовне слово Який легко реагує на щось, проймається чимсь. || у значенні іменника швидки́й, -ко́го, чоловічий рід Те саме, що Швидки́й по́їзд (див. поїзд). 2) Який відзначається великою частотою рухів, стрімкістю. || Який виконується, здійснюється енергійно, активно, відзначаючись високим темпом. || Поспішний (про мовлення, розмову і т. ін.). || Меткий (про очі, погляд). || переносне значення В якому виявляється жвавість. || Який активно, інтенсивно діє. || у значенні іменника швидка́, -ко́ї, жіночий рід Танок, що виконується у прискореному темпі. Швидка допомога. 3) Який повинен з'явитися, відбутися, статися через короткий проміжок часу, незабаром; скорий. 4) Який характеризується особливою швидкістю здійснення чогось. || Скороминущий, недовговічний.
техн. беглый, быстрый, скорый
I 1) (про дії, рухи, темп тощо — який вирізняється великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), стрімкий, стрімливий, прудкий, хуткий, шпаркий, бурхливий, невпинний, шалений; поспішний, спішний, поспішливий, квапливий, поквапливий, поквапний, приспішений, похі[о]пливий (який здійснюється, виконується з поспіхом); швидкісний (перев. про виробничі процеси); короткий, миттєвий, миттьовий, моментальний, раптовий, блискавичний, незабарний (про дію, рух); моторний, жвавий, енергійний, рухливий (перев. про роботу, виконання чогось — здійснюваний у швидкому темпі); пливкий (перев. про течію); частий, дрібний (який складається з часто повторюваних дій, рухів тощо) 2) (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), стрімкий, стрімливий, прудкий, гінкий, хуткий, шпаркий, розгонистий, порский, порскливий, невпинний, шибкий, поспішний, поспішливий, похі[о]пливий; швидконогий, прудконогий, легконогий (легкий на ходу, біг); моторний, меткий, жвавий, мобільний (який швидко й охоче робить щось); швидкісний (про засоби пересування); летючий, прудкобіжний (який швидко біжить, пливе, летить, тече); легкокрилий (який швидко летить) II ▶ див. жвавий, рухливий
rapid; (швидкохідний) fast; (моторний, жвавий) quick; поет. swift; speedy; (негайний) prompt швидкий потяг (поїзд) — fast train прогулянка швидким кроком — a sharp walk
swift, expeditious, prompt, quick, summary, rapid
быстрый; скорый, шибкий, ходкий; (сильнее, с оттенком энергичный) стремительный; (торопливый) проворный; (в беге) резвый