-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, перех. і неперех. 1) Завдавати ударів, бити чимсь гнучким. || Караючи кого-небудь за щось, бити різками, батогом, паском і т. ін. || Бити раз у раз себе чи когось віником, миючись у лазні. || Ударяти, хльоскати того, хто рухається крізь зарості (про гілки, стебла і т. ін.). || Бити, ударяти чим-небудь по чомусь, об щось. || переносне значення Різко критикувати, лаяти кого-небудь, дорікати комусь. 2) З силою бити, сікти (про вітер, дощ, сніг і т. ін.).
(ударяти, бити чимсь гнучким), хльоскати, хльостати, нахльостувати, стьобати, настьобувати, хляскати, хвиськати, цвьохати, цьвохати, цьвохкати, цвьохкати, шморгати; сікти, дерти, драти, пороти, чухрати, парити, репіжити, оперізувати, оперезати, оперіщувати, оперіщити (карати, б'ючи чимсь гнучким); батожити (перев. батогом); хворостити (перев. хворостиною); супонити (перев. ременем) — Пор. бити, відшмагати
= шмагнути to whip, to flog
flog
= шмагну́ти; шмагону́ти хлестать, хлестнуть, хлестануть, стегать, стегнуть, стегануть; (только несоверш. - наказывать) драть, сечь, пороть