Шнур

-а́, чоловічий рід 1) Тонкий мотузок, сплетений з кручених ниток чи пасом прядива. || Матеріал у вигляді такого мотузка, яким оздоблюють, прикрашають що-небудь або який використовують для виготовлення чогось. || Стрічка для відокремлення, ізоляції чогось. || Шворка (перев. натерта вугіллям, крейдою і т. ін.), яку використовують будівельники, маляри та інші для одержання на чомусь прямої лінії, для розпланування чогось, трасування тощо. || Те саме, що висок. 2) Електричний дріт із кількох ізольованих жил. 3) Пристрій у вигляді мотузка з пороховим наповненням, яке служить для підпалювання вибухової речовини. Бікфордів шнур (техніка) — вогнепровідний шнур для запалювання вибухової речовини. 4) переносне значення, рідко. Низка, ряд чого-небудь. 5) застаріле Міра довжини, що приблизно дорівнювала 45 метрам.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Шнур

техн. шнур, -ра

Новий політехнічний російсько-український словник

Шнур

техн. верёвка, причал (канат), причалка, шнур

Новий українсько-російський політехнічний словник

Шнур

шнур, -а

Російсько-український словник

Шнур

ч cord; (електричний) flex бікфордів шнур — Bickford's fuse, safety fuse запальний шнур — fuse шнур живлення — power cord шнур принтера — printer cable

Українсько-англійський словник

Шну́р

1) шнур; (потоньше) шнурок; нить 2) перен. ряд; (о движущемся) вереница 3) спец. отвес 4) (мера поверхности) около 1/4 га

Українсько-російський словник