-а, -е. 1) Який має щастя, який зазнав щастя, радості. || у значенні іменника щасли́ві, -вих, множина Люди, яким щастить. || Дуже радий чому-небудь. || чим. Задоволений чим-небудь, радісний з приводу чогось. || з інфін. Дуже охочий, радий що-небудь робити. || Сповнений радості, щастя (про почуття). || Який виражає щастя, викликаний щастям. Бувай щасливий — ввічлива форма побажання щастя на знак прощання з ким-небудь. Будь щасливий — а) уживається як побажання кому-небудь щастя в житті; б) ввічливе побажання щастя, добра на знак прощання з ким-небудь. 2) Який приносить або приніс щастя, успіх, удачу; винятково сприятливий, радісний. || Особливо вдалий, гарний. || Який сприяє щастю, радості, успіхові. 3) Якому випадає щастя, успіх, удача, якому щастить. || у значенні іменника щасли́вий, -вого, чоловічий рід; щасли́ва, -вої, жіночий рід; щасли́ві, -вих, множина Людина, якій щастить. 4) Успішний, благополучний. || Вигідний для кого-небудь; виграшний. || Не пов'язаний з муками, переживаннями; легкий. Щаслива смерть. Щасливої дороги — побажання вдалої поїздки, подорожі тому, хто від'їжджає куди-небудь.
1) (про життя, юність, вік тощо — сповнений достатку, щастя, радости, задоволення), радісний, прекрасний, солодкий, безхмарний, незатьмарений, сонячний, золотий, променистий — Пор. безтурботний 2) (який приносить / приніс щастя, успіх, удачу), радісний, гарний — Пор. благодатний 3) (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), щасливець ім., щасливчик ім., таланистий, у[в]далий 4) див. успішний
happy; (удачливий) fortunate, lucky щасливий випадок — fortune він завжди щасливий — he is always happy; he is as happy as the day is long щасливої дороги! — farewell!
счастливый; (такой, которому во всем удача) удачливый; (в сказуемом и приложении о постоянном признаке) счастливец, удачник, (о женщине) счастливица, удачница; (сопровождаемый успехом) удачный, благополучный; (способствующий чему-либо) благоприятный щасливий кінець — счастливый конец, счастливая развязка; (болезни, дела) благополучный (благоприятный) исход