(йтися), іде́ться (йдеться); мин. ч. ішло́ся (йшло́ся); недоконаний вид, безос. 1) кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії). 2) кому. Певним чином відбуватися, здійснюватися, робитися. || Щастити комусь. 3) до чого, на що. Наближатися, підходити до певного моменту, періоду. || Наближатися до певного ступеня розвитку. 4) кому, до кого – чого, рідко. Те саме, що личити. Коли на те йдеться — якщо вже так.
I = йтися безос. (кому — про умови життя, стосунки, обставини — улаштуватися певним чином), вестися, складатися, скластися поводитися II ▶ див. відбуватися, наближатися, щастити
(після голосного йтися) ідеться про те, що — the point is that не про це йдеться — that's not what we are talking about йдеться про… — the thing (the question) is… про що йдеться? — what are you talking about (of) ?; what are you discussing?
= йти́ся; безл. 1) идтись 2) (об удаче) везти, удаваться