I ['draɪvɪŋ] n 1) катання, їзда 2) водіння (автомобіля) backseat driving — тиск з боку помічників /радників/ 3) гоньба, гони, гонитва 4) мор. дрейф 5) тех. передача, привод; приведення в дію, запуск push-pull driving — двотактний запуск; керування, управління 6) гірн. проходка штреку II ['draivɪŋ] a 1) який жене 2) рушійний, який приводить у рух; який характеризується рухом 3) сильний, шалений (ураган, дощ) 4) тех. ведучий driving machine — двигун, рушій; привідний driving chain — трансмісія
керування автомобілем; доведення (до певного стану)