1. Який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий. 2. Який відзначається відданістю. 3. Який незмінно дотримується чого-небудь, не зраджує, правдивий, точний. Про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні.
-а, -е. 1) Який заслуговує на довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий. || Який відзначається відданістю. || чому. Який незмінно дотримується чого-небудь, не зраджує. 2) розмовне слово, рідко. Те саме, що правильний; правдивий, точний. 3) розмовне слово, рідко. Те саме, що неминучий; певний. 4) у значенні іменника вірні, -них, множина, рел. Про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні.
I (який має сталі погляди, почуття, нездатний на зраду), відданий, незрадливий, незмінний, певний, постійний, непідкупний, випробуваний II ▶ див. надійний, релігійний
1) (відданий) faithful, true, loyal, staunch, devoted, trusty вірний слуга — faithful servant бути вірним своєму слову — to be true to one's word 2) (правильний, точний) true, correct, right, exact, precise, just мати вірне уявлення про щось — to have a correct notion of 3) (надійний - про засіб) sure, reliable, unfailing, real, infallible 4) (неминучий) certain, sure
loyal, truthful
верный; (внушающий доверие) надёжный; (всецело приверженный) преданный, неизменный; (истинный, соответствующий действительности, согласный с чем-нибудь) правильный; (проверенный на деле) испытанный