Дові́р'я

-я, середній рід Ставлення до кого-небудь, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Дові́р'я

с trust, confidence, credit, reliance, credence; affiance, faith (in) виражати довір'я уряду — to give the government a vote of confidence виходити з довір'я — to lose smb.'s confidence/trust вселяти довір'я (в) — to lend credence/credibility (to) входити в довір'я до (кого-небудь) — to gain/win smb.'s confidence, to gain the confidence of, to get into smb.'s confidence довір'я даним юр. — reliance довір'я до свідка юр. — credit of witness зловживати чиїм-небудь довір'ям — to abuse smb.'s confidence користуватися чиїм-небудь довір'ям — to enjoy smb.'s confidence криза довір'я — credibility gap позбавляти довір'я — to discredit втрата довір'я — discredit гідний довір'я — credible, trustworthy людина, що заслуговує на довір'я — trustworthy man той, що користується довір'ям — confidential користуючись довір'ям — in a position of trust

Українсько-англійський словник

Дові́р'я

доверие; доверенность

Українсько-російський словник