Який набридливо, надокучливо пристає з чим-небудь, пропонує щось, настирливий. Нав'язливі поклонники.
-а, -е. 1) Який набридливо, надокучливо пристає з чим-небудь, пропонує щось; настирливий. 2) Який мимоволі зберігається в свідомості. Нав'язлива лічба — нав'язливий стан у вигляді непереборного прагнення рахувати які-небудь об'єкти. Нав'язливі дії — форма нав'язливого стану; проявляється непереборним прагненням здійснювати певні рухи або дії. Нав'язливі думки — форма нав'язливого стану; проявляється хворобливим потягом знову і знову вирішувати непотрібні питання.
1) (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе тощо; перев. про комах — який не дає спокою), набридливий, настирливий, настирний, обридливий; невідчепний, невідв'язний, у[в']їдливий, причі[е]пливий, у[в]лізливий, напосідливий; навратливий (який уперто, невідступно набридає, якого важко позбутися); у[в]надливий (схильний часто залітати, заходити тощо куди-н.) — Пор. набридливий 2) (який мимоволі зберігається у свідомості, постійно спадає на пам'ять), невідступний, невідв'язний, невідчепний, набридливий, обридливий, настирливий, настирний, причі[е]пливий, напосідливий, у[в]лізливий — Пор. набридливий
obtrusive, troublesome нав'язливий невроз — obsessional neurosis, compulsion neurosis нав'язливий потяг мед. — annoying desire, annoying drive нав'язливий стан мед. — impulsive obsession, besetment, obsessive-compulsive neurosis нав'язливий страх — obsessive fear
навязчивый