-а, -е. 1) Пов'язаний з хірургічною операцією, супроводжуваний операцією; хірургічний. Оперативне випрямлення кістки. Оперативне лікування. 2) Стос. до воєнної операції, пов'язаний з воєнною операцією. 3) Який безпосередньо здійснює що-небудь, виконує якесь завдання. Оперативна група. Оперативний відділ. || Пов'язаний з безпосереднім практичним виконанням яких-небудь завдань. Оперативна звітність — поточна звітність, оперативні дані про діяльність компанії. Оперативна оренда (лізинг) — господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права користування матеріальними цінностями. Оперативне планування — поточне виробничо-фінансове та виконавське планування на короткі проміжки часу. 4) Здатний правильно і швидко виконувати ті чи інші практичні завдання; дійовий. Оперативне керівництво. Оперативний організатор. Оперативна пам'ять комп'ютера — запам'ятовуючий пристрій, який зберігає інформацію у цифровому вигляді. Оперативна поліграфія — умовна назва поліграфічної техніки швидкого і технічно нескладного розмноження інформаційних матеріалів, документів і т. ін. відносно невеликими тиражами. Оперативний зв'язок — в управлінні – швидкі пересилання й прийом ділової інформації в межах підприємства.
вчт; физ. оперативный
1) мед. operative, surgical 2) військ. operation(s), operational оперативний відділ — operational staff 3) (дійовий) active, energetic; efficient; executive 4) оперативний зв'язок комп. — hot link оперативний блок (у блок-схемі) — processing block оперативний запам'ятовуючий пристрій комп. — core storage, internal storage, main storage, working storage оперативний контроль — on-line inspection, on-line test, on-line testing оперативний облік ек. — records management оперативний персонал — operations staff оперативний режим комп. — on-line оперативний співробітник поліції — field (service) officer, line officer, operating officer
operating, operational, operative, quick, strategic
оперативный