-я́ю, -я́єш, недоконаний вид, підмо́вити, -влю, -виш; мн. підмо́влять; доконаний вид, перехідне дієслово Умовляючи, переконувати кого-небудь у чомусь, спонукати до певного вчинку, дії і т. ін. || Умовлянням таємно схиляти до чого-небудь недозволеного, підступного і т. ін.
= підмовити (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, учинків), підговорювати, підговорити, намовляти, намовити, наспівувати, наспівати, підучувати, підучити, натуркувати, натуркати, нараджувати, нарадити; підохочувати, підохотити, накручувати, накрутити (змушуючи діяти швидше, енергійніше тощо) — Пор. підбурювати, схиляти
= підмовити to instigate, to incite, to stir, to abet, to set on, to egg on
coach
= підмо́вити 1) (кого на що) подговаривать, подговорить (на что), наущать, наустить (на что), подущать, подустить (на что); (толкать на неблаговидный поступок) подстрекать, подстрекнуть (к чему), подбивать, подбить (на что), подучивать, подучать, подучить (на что); (внушать чувства, мысли по отношению к кому-нибудь) настраивать, настроить (на что) 2) диал. уговаривать, уговорить, убеждать, убедить